Alfred Amonn

Alfred Amonn ріс сином брунецького купця Johann Amonn та Anna Seebacher у Південному Тіролі, відвідував цісарсько-королівську гімназію «Vinzentinum» у Бріксені й 1902 року склав матуру. Його навчання з правознавства й державознавства провело його через Інсбрук, Мюнхен, Галле, Лейпциг, Оксфорд та Лондон до Відня, де 1907 року він здобув ступінь доктора права й політичних наук. Того ж року він став асистентом у Віденському інституті державознавства в Eugen von Philippovich, чиї видані разом з Edmund Bernatzik «Wiener Staatswissenschaftliche Studien» (Віденські державознавчі студії) прийняли 1911 року також його габілітаційну працю «Objekt und Grundbegriffe der theoretischen Nationalökonomie» (Предмет і основні поняття теоретичної політичної економії). Габілітація 1910 року відкрила насичену викладацьку кар'єру: з 1910 до 1912 року екстраординарний професор у Фрібурі у Швейцарії, з 1912 до 1918 року професор у Чернівцях, у проміжку 1913/14 року заступництво Joseph Schumpeter в Університеті Граца під час його обмінного семестру в Колумбійському університеті. У 1920 році надійшло запрошення на посаду ординарного професора до німецького університету в Празі, з 1926 до 1929 року – запрошена професура в Імператорському університеті Токіо. У 1929 році Amonn обійняв у Берні кафедру теоретичної політичної економії та фінансової науки, яку обіймав до виходу на пенсію 1953 року; він двічі був деканом, а в 1949/50 році – ректором університету. Методологічно Amonn провадив програму логічно обґрунтованого визначення предмета політичної економії й розрізняв задля цього різко між емпіричним предметом досвіду та конструктивним предметом пізнання. Із методологічним розмежуванням теорії та історії за Carl Menger він виразно симпатизував, проте тримав дистанцію щодо психологічно-суб'єктивної теорії цінності старшої Австрійської школи й інтегрував пізніші ідеї Walras та аналізу рідкісності Cassel. Цей синтез накликав на нього поперемінно критику з боку марксистів, як-от Isaak Rubin, та соціальних економістів, як-от Sombart та Oppenheimer. У Берні Amonn 1942 року отримав громадянство, 1953 року був членом-кореспондентом як Баварської, так і Австрійської академій наук і як експерт та член економічно-політичних експертних комісій формував швейцарську економічну політику ще довго після виходу на пенсію. До 70-річчя 1953 року вужче бернське коло навколо Valentin F. Wagner та Fritz Marbach присвятило йому збірник «Wirtschaftstheorie und Wirtschaftspolitik» (Економічна теорія та економічна політика). Він помер 2 листопада 1962 року у віці 79 років у Берні.