Hans Bayer

Bayer, син віденського гофрата, 1924 року здобув докторський ступінь з державних наук і став асистентом Mayera. 1929 року він отримав юридичний докторат в Університеті Інсбрука й того ж року зміг габілітуватися у Відні працею про Die Lausanner Schule und die Österreichische Schule der Nationalökonomie (Лозаннська школа та австрійська школа національної економії). Згодом він обіймав посади правового консультанта в Нижньоавстрійському промисловому товаристві, генерального секретаря об'єднання готельєрів, а від 1934 року секретаря в Палаті робітників і службовців. 1937 року він здобув екстраординарну професуру в Інсбруку, проте одразу після аншлюсу був примусово відправлений у відпустку й переведений до міністерства. Після війни він повернувся професором до Інсбрука, а 1956 року перейшов до керівництва Соціальної академії в Дортмунді. Уже на початку 1930-х років Bayer дедалі більше віддалявся від дослідницької програми австрійської школи, займався питаннями економічної політики та політики ринку праці й пристосувався до корпоративної держави. Хоча він і надалі виявляв симпатії до австрійської школи, проте змістовно тримався осторонь і йшов за кейнсіанським мейнстримом.