Студіював право та політичну економію у Віденському університеті в Eugen von Böhm-Bawerk.[2]
Здобуття ступеня Dr. iuris у Віденському університеті в 1914 році під керівництвом Eugen von Böhm-Bawerk; дисертація з грошового і кредитного господарства з математичним підходом.[2]
Перша праця Theorie der Geld- und Kreditwirtschaft (Теорія грошового і кредитного господарства, 1914), раннє математичне опрацювання теорії грошей і кредиту; передбачила розрізнення трансакційного та обачливого попиту на гроші.[1]
Зробив у Відні банківську кар'єру і обіймав останньою посаду віце-директора Англо-австрійського банку, а також голови банківського об'єднання. Як фахівець у банківській та валютній справі публікував праці з питань теорії грошей, валютної політики та банківської економіки.
Учасник приватного семінару Ludwig von Mises у 1920-х та 1930-х роках.[3]
У 1931 році найняв математика Karl Menger приватним учителем.[3]
Від 1933/34 року вивчав математику в Abraham Wald, хоча був близьким до Лозаннської школи та виявляв математичні зацікавлення. Сприяв розвитку Австрійської школи.
Його стаття «Über die Produktionsgleichungen der ökonomischen Wertlehre» (Про виробничі рівняння економічної теорії цінності, 1934) стала суттєвою основою для неокласичного аналізу рівноваги.
Учинив самогубство в день аншлюсу (12 березня 1938 року) у Відні.[1]
Навчався і захистив дисертацію 1914 року у Віденському університеті під керівництвом Eugen von Böhm-Bawerk; дисертація з грошового й кредитного господарства з математичним підходом.[3]
Був близьким до Лозаннської школи (Walras) і виявляв математичні зацікавлення; попри близькість до Лозанни він підтримував Австрійську школу.
Schlesinger nahm am Privatseminar Ludwig von Mises' in Wien teil (Wikipedia EN bestätigt).[4]
Karl Schlesinger у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.
Показати в генеалогії →