Народився 27 березня 1858 року в Германштедтлі (Hermannstädtel), Моравія, у моравській родині рабина.
Здобув правничу освіту у Відні.
1881 захист дисертації на здобуття ступеня доктора права.[2]
1882 другий захист дисертації, на здобуття ступеня доктора філософії.[3]
Після захистів дисертацій викладав у віденських торговельних школах.[1]
Вихід історико-догматичного дослідження «Smith und Turgot» («Сміт і Тюрґо», 1892); на початку 1890-х років заявив про себе також іншими працями про Adam Smith, Jacques Turgot та David Hume.
Габілітація у Віденському університеті, згодом викладання політичної економії у Віденській експортній академії.
Викладав політичну економію у Віденській експортній академії після габілітації, до призначення ординарним професором 1898 року.
У жовтні 1898 року призначений ординарним професором політичної економії у Віденській експортній академії.[4]
9 квітня 1908 року Feilbogen, його дружина та своячка взяли участь у великодній месі в Римі, яку служив папа Pius X. Свідки вважали, що бачили, як Feilbogen поклав освячену гостію в хустинку; інцидент набув широкого розголосу й поклав край його кар'єрі.
Унаслідок інциденту Feilbogen у Відні, де помітно посилився антисемітизм, був усунений з посади викладача Експортної академії; в ізоляції він продовжував викладати у Віденському університеті перед зовсім нечисленною аудиторією.
Під час Першої світової війни переселився до Цюриха; працював там письменником, перекладачем і видавцем до самої смерті; зокрема видавав журнал «Internationale Rundschau».[5]
Помер 26 липня 1928 року в Цюриху.
Als Privatdozent (1895–1908) und ab Oktober 1898 Ordinarius für politische Ökonomie an der k.k. Exportakademie im Palais Festetics gehörte Feilbogen zur engen Wiener Nationalökonomen-Szene um Böhm-Bawerk, Wieser und Philippovich. Die Mit-Übersetzung des Capitalzins-Anhangs 1903 setzt direkten Arbeitskontakt voraus.
Siegmund Feilbogen у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.
Показати в генеалогії →